Словник української мови (1927)/згарцювати
| ◀ згарок | Словник української мови З згарцювати |
згарь ▶ |
|
Згарцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Истоптать бегая, скача. Де сам падав, усе видко, і видко, шо сніг згарцьований. Мнж. 136. Коні баштан згарцювали. Мнж. 181.