Словник української мови (1927)/згибнути
◀ згиблий | Словник української мови З згибнути |
згибти ▶ |
|
Зги́б(ну)ти, бну, неш, гл. Погибнуть, пропасть. Як би поїхав, — а метелиця така була, що й світу не видко! — то був би згиб. Канев. у.
◀ згиблий | Словник української мови Борис Грінченко З згибнути |
згибти ▶ |
|
Словник української мови — З
згибнути
Борис Грінченко
1927
Зги́б(ну)ти, бну, неш, гл. Погибнуть, пропасть. Як би поїхав, — а метелиця така була, що й світу не видко! — то був би згиб. Канев. у.