Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/згибти

Матеріал з Вікіджерел

Зги́б(ну)ти, бну, неш, гл. Погибнуть, пропасть. Як би поїхав, — а метелиця така була, що й світу не видко! — то був би згиб. Канев. у.