Словник української мови (1927)/згладити
Зовнішній вигляд
◀ зглагол | Словник української мови З згладити |
згламати ▶ |
|
Згла́дити, джу, диш, гл. 1) Сгладить. Рівніш згладиш, тісніш ляжеш. Ном. № 7202. *2) — з сві́та. Извести, умертвить. Примів би — з світа б мене згладив. Уман. Ефр.