Словник української мови (1927)/згламати
| ◀ згладити | Словник української мови З згламати |
зглевіти ▶ |
|
Згла́мати, маю, єш, гл. Проглотить, пожрать, сожрать. От бабі й нудно, шо чого сей дід на світі живе. Приміла б, — його згламала. Г. Барв. 188.
| ◀ згладити | Словник української мови Борис Грінченко З згламати |
зглевіти ▶ |
|
Словник української мови — З
згламати
Борис Грінченко
1927
Згла́мати, маю, єш, гл. Проглотить, пожрать, сожрать. От бабі й нудно, шо чого сей дід на світі живе. Приміла б, — його згламала. Г. Барв. 188.