Словник української мови (1927)/згноїти
| ◀ згнічувати | Словник української мови З згноїти |
згноювати ▶ |
|
Згно́ювати, юю, єш, сов. в. згноїти, ною́, їш, гл. Гноить, дать сгнить. Вже на тоці згноїв хліб Семен. Каменец. у.
| ◀ згнічувати | Словник української мови Борис Грінченко З згноїти |
згноювати ▶ |
|
Словник української мови — З
згноїти
Борис Грінченко
1927
Згно́ювати, юю, єш, сов. в. згноїти, ною́, їш, гл. Гноить, дать сгнить. Вже на тоці згноїв хліб Семен. Каменец. у.