Словник української мови (1927)/зголошуватися
| ◀ зголоситися | Словник української мови З зголошуватися |
зголубити ▶ |
|
Зголо́шуватися, шуюся, єшся, сов. в. зголоси́тися, шу́ся, сишся, гл. 1) Отзываться, отозваться, выражать, выразить желание. Хто мене молоду додому проведе? — Зголосився козак. Гол. III. 432. *2) Вызваться, согласиться. Зголосилося кількох. Чуйкевич вибрав того, що зголосився перший. Лепкий. *3) Заявляться, заявиться.