Словник української мови (1927)/зголубити
| ◀ зголошуватися | Словник української мови З зголубити |
згомозитися ▶ |
|
Зголу́бити, блю, биш, гл. Взлелеять. Було тобі знати: вороним конем їздити, хлопця собі зголубити. Гол. I. 2.
| ◀ зголошуватися | Словник української мови Борис Грінченко З зголубити |
згомозитися ▶ |
|
Словник української мови — З
зголубити
Борис Грінченко
1927
Зголу́бити, блю, биш, гл. Взлелеять. Було тобі знати: вороним конем їздити, хлопця собі зголубити. Гол. I. 2.