Словник української мови (1927)/згріти
| ◀ згрізнутися | Словник української мови З згріти |
згрішати ▶ |
|
Згрі́ти, рі́ю, єш, гл. Согреть. Та не вітер його не звіє, ні сонце його не згріє. Гринч. III. 488.
| ◀ згрізнутися | Словник української мови Борис Грінченко З згріти |
згрішати ▶ |
|
Словник української мови — З
згріти
Борис Грінченко
1927
Згрі́ти, рі́ю, єш, гл. Согреть. Та не вітер його не звіє, ні сонце його не згріє. Гринч. III. 488.