Словник української мови (1927)/згідний
Зовнішній вигляд
◀ згідливий | Словник української мови З згідний |
згідно ▶ |
|
Згі́дний, а, е. 1) Пригодный, годный. Згідна на одно сміхотворство. К. Гр. Кв. XX. До того дожурюся, що не згідна буду ні людям, ні собі. Г. Барв. 268. 2) Согласный.