Словник української мови (1927)/здобиток
| ◀ здобаритися | Словник української мови З здобиток |
здобич ▶ |
|
Здоби́ток, тку, м. = Здобу́ток. (Пішла) на здобитки, підв'язавши литки. Ном. № 10320. Тепер півник сидить дома, а котик ходить за ковбасами на здобитки. Рудч. Ск. I. 27.