Словник української мови (1927)/змарнілий
| ◀ змарнити | Словник української мови З змарнілий |
змарніти ▶ |
|
Змарні́лий, а, е. Исхудалый (в лице).
| ◀ змарнити | Словник української мови Борис Грінченко З змарнілий |
змарніти ▶ |
|
Словник української мови — З
змарнілий
Борис Грінченко
1927
Змарні́лий, а, е. Исхудалый (в лице).