Словник української мови (1927)/змикитити
| ◀ змикатися | Словник української мови З змикитити |
змикнути ▶ |
|
Змики́тити, ки́чу, тиш, гл. Обмануть, не исполнить обязательства. Желех.
| ◀ змикатися | Словник української мови Борис Грінченко З змикитити |
змикнути ▶ |
|
Словник української мови — З
змикитити
Борис Грінченко
1927
Змики́тити, ки́чу, тиш, гл. Обмануть, не исполнить обязательства. Желех.