Словник української мови (1927)/змикнути

by Борис Грінченко

◀ змикитити

Словник української мови Борис Грінченко З змикнути

змилини ▶

Київ: Горно, 1927

Змикну́ти, ну́, не́ш, гл. Увернуться, отскочить в сторону, убежать. Хотів ударити чорта, а тий (= той) змикнув, і кий ударився об камінь. Чуб. I. 46.