Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/змова

Матеріал з Вікіджерел

Змо́ва, ви, ж. 1) Уговор. Удовиця змови їх не знає. Мкр. Н. 15. А все таки в моїм немудрім слові була якась недовідома сила, бо з правдою було воно у змові. К. ХП. 12. 2) Заговор.