Словник української мови (1927)/змуровувати
| ◀ змунити | Словник української мови З змуровувати |
змурувати ▶ |
|
Змуро́вувати, вую, єш, сов. в. зму́рува́ти, ру́ю, єш, гл. Строить, построить (из камня, кирпича); соорудить. Змурував високу башту. Грин. I. 128. Оце змурував Спаса. Ном. 14223.