Словник української мови (1927)/зміркувати

by Борис Грінченко

◀ змірковувати

Словник української мови Борис Грінченко З зміркувати

зміркуватися ▶

Київ: Горно, 1927

Змірко́вувати, вую, єш, сов. в. зміркува́ти, ку́ю, єш, гл. Соображать, сообразить. К. Іов. 45. Зміркували, зрахували, що з козака буде. К. Досв. 163.