Словник української мови (1927)/зміркуватися
Зовнішній вигляд
◀ зміркувати | Словник української мови З зміркуватися |
змірок ▶ |
|
Зміркува́тися, ку́юся, єшся, гл. Сообразить, собраться с мыслями. От мов і хочуть спитаться, та не зважуться; хочуть говорити, не зміркуються. МВ. II. 120.