Словник української мови (1927)/зміркуватися

by Борис Грінченко

◀ зміркувати

Словник української мови Борис Грінченко З зміркуватися

змірок ▶

Київ: Горно, 1927

Зміркува́тися, ку́юся, єшся, гл. Сообразить, собраться с мыслями. От мов і хочуть спитаться, та не зважуться; хочуть говорити, не зміркуються. МВ. II. 120.