Словник української мови (1927)/знабочитися
| ◀ зм'яти | Словник української мови З знабочитися |
знавати ▶ |
|
Знабо́читися, чуся, чишся, гл. Искривиться. Чоботи знабочились. Мнж. 181.
| ◀ зм'яти | Словник української мови Борис Грінченко З знабочитися |
знавати ▶ |
|
Словник української мови — З
знабочитися
Борис Грінченко
1927
Знабо́читися, чуся, чишся, гл. Искривиться. Чоботи знабочились. Мнж. 181.