Словник української мови (1927)/знайомісінький
Зовнішній вигляд
◀ знайомий | Словник української мови З знайомісінький |
знайомість ▶ |
|
Знайомі́сінький, а, е. Совершенно знакомый, совершенно известный. Що мені там кожна стежечка, кожний кущик знайомісінькі. МВ. I. 13.