Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/знакімець

Матеріал з Вікіджерел

Знакі́мець, мця, ж. Знакомый. Змиевск. у. Се ж його знакімець; вони здавна знаються. Верхнеднепровск. у. (Залюбовск.).