Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/значковий

Матеріал з Вікіджерел

Значко́вий, а, е. — това́риш. В старом малорусском войске прапорщик. Котл. Ен. (1874). 204. Після полкової канцелярії служив він значковим товаришем. О. 1861. X. 28.