Словник української мови (1927)/значний
Зовнішній вигляд
◀ значковий | Словник української мови З значний |
значність ▶ |
|
Зна́чни́й, а, е. 1) Значительный. Значная часть війська. 2) Видный, заметный. Був сей чоловік значний між усіма на сході сонця. К. Іов. 3. 3) Знатный. Значні пани і шляхетство. Стор. МПр. 67. Чоловік значного роду. Єв. Л. XIX. 12. 4) = Значки́й. Значні гроші, значний віл. НВолын. у.