Словник української мови (1927)/зневіритися

by Борис Грінченко

◀ зневіра

Словник української мови Борис Грінченко З зневіритися

зневірніти ▶

Київ: Горно, 1927

Зневі́ритися, рюся, ришся, гл. 1) Потерять веру, извериться. 2) — кому́. Утратить доверие. Ти мені зневірився. НВолын. у. Їй уже тепер усе зневірилося. Мир. Пов. II. 110. Тобі… зневірились люде. К. ЧР. 305.