Словник української мови (1927)/знеохочувати

by Борис Грінченко

◀ знеохотити

Словник української мови Борис Грінченко З знеохочувати

знеохочуватися ▶

Київ: Горно, 1927

Знеохо́чувати, чую, єш, сов. в. знеохо́тити, хо́чу, тиш, гл. Обезкураживать, обезкуражить, лишить охоты, желания. Желех.