Словник української мови (1927)/знеохочуватися

by Борис Грінченко

◀ знеохочувати

Словник української мови Борис Грінченко З знеохочуватися

знепритомніти ▶

Київ: Горно, 1927

*Знеохо́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. знеохо́титися, чуся, тишся, гл. Терять, потерять охоту, желание.