Словник української мови (1927)/знепритомніти
| ◀ знеохочуватися | Словник української мови З знепритомніти |
знепутити ▶ |
|
*Знеприто́мніти, ні́ю, єш, гл. Потерять сознание, потерять рассудок. Сл. Яворн.
| ◀ знеохочуватися | Словник української мови Борис Грінченко З знепритомніти |
знепутити ▶ |
|
Словник української мови — З
знепритомніти
Борис Грінченко
1927
*Знеприто́мніти, ні́ю, єш, гл. Потерять сознание, потерять рассудок. Сл. Яворн.