Словник української мови (1927)/знищіти
| ◀ знищити | Словник української мови З знищіти |
знищувати ▶ |
|
Зни́щіти, щію, єш, гл. Обеднеть, сделаться нищим. Як Василь збіднів, так і Онисько знищів. Мир. ХРВ. 138.
| ◀ знищити | Словник української мови Борис Грінченко З знищіти |
знищувати ▶ |
|
Словник української мови — З
знищіти
Борис Грінченко
1927
Зни́щіти, щію, єш, гл. Обеднеть, сделаться нищим. Як Василь збіднів, так і Онисько знищів. Мир. ХРВ. 138.