Словник української мови (1927)/зогрішати
| ◀ зогріток | Словник української мови З зогрішати |
зоддалеки ▶ |
|
Зогріша́ти, ша́ю, єш, сов. в. зогріши́ти, шу́, ши́ш, гл. = Згрі́шати, згріши́ти. Чоловік не ангел, щоб не зогрішив. Ном. № 100.
| ◀ зогріток | Словник української мови Борис Грінченко З зогрішати |
зоддалеки ▶ |
|
Словник української мови — З
зогрішати
Борис Грінченко
1927
Зогріша́ти, ша́ю, єш, сов. в. зогріши́ти, шу́, ши́ш, гл. = Згрі́шати, згріши́ти. Чоловік не ангел, щоб не зогрішив. Ном. № 100.