Словник української мови (1927)/зозулька

by Борис Грінченко

◀ зозуль

Словник української мови Борис Грінченко З зозулька

зозуля ▶

Київ: Горно, 1927

Зозу́лька, ки, ж. 1) Ум. от зозу́ля. 2) Мн. Раст. а) Viola tricolor L. ЗЮЗО. I. 169; б) Viola hirta. ЗЮЗО. I. 169; в) Orchis militaris L. ЗЮЗО. I. 130. См. Зезю́льки; г) — жо́вті. Cypripedium Calceolus L. ЗЮЗО. I. 120; д) — ря́бі. C. guttatum schwarz. ЗЮЗО. I. 120; е) — кра́сні. C. macranthon schwarz. ЗЮЗО. I. 120.