Словник української мови (1927)/зорниця
| ◀ зоріти | Словник української мови З зорниця |
зорній ▶ |
|
Зорни́ця, ці, ж. = Зірни́ця. Тоді козак од дівки йде, як зійде зорниця. Чуб. V. 93.
| ◀ зоріти | Словник української мови Борис Грінченко З зорниця |
зорній ▶ |
|
Словник української мови — З
зорниця
Борис Грінченко
1927
Зорни́ця, ці, ж. = Зірни́ця. Тоді козак од дівки йде, як зійде зорниця. Чуб. V. 93.