Словник української мови (1927)/зоря
| ◀ зорювати | Словник української мови З зоря |
зорявий ▶ |
|
Зоря́, рі́, ж. 1) Звезда. Чи це тая зоря зійшла, щоб я додому йшла? Чи це тая вечірняя, щоб я погуляла? Грин. III. 198. Ой ти зоре, моя зоре, зіронько вечірняя. Лукаш. 161. 2) Заря. Чи то зоря розсвітає? Чуб. V. 2. На зо́рю займа́ється. Светает. Уже зоря занялася, вже й сонечко зійшло. МВ. II. 110.