Словник української мови (1927)/зоряний
| ◀ зоряво | Словник української мови З зоряний |
зоряниця ▶ |
|
Зо́ряний, а, е. 1) Звездный. Ніч місяшна, зоряна. МВ. (О. 1862. III. 53). 2) Зо́ряна вода́. По нар. поверью: вода с лекарственной силой для коровы, простоявшая ночь при звездах. Коли корова дає мало молока (як хто поробе), треба давати їй зоряну воду пити. А ту воду роблють так: ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою, то вона повинна простояти всю ніч. Гринч. II. 46, 320.