Словник української мови (1927)/зрахувати
| ◀ зратитися | Словник української мови З зрахувати |
зредагувати ▶ |
|
Зрахува́ти, ху́ю, єш, гл. 1) Сосчитать. Наїхали купці з Варшави, того коника сторгували, ще за його гроші зрахували. Чуб. V. 782. 2) Рассчитать, сообразить. Зміркували, зрахували, що з козака буде. К. Досв. 163. Твоє зраховане премудре слово. К. ЦН. 205.