Словник української мови (1927)/зратитися
| ◀ зрання | Словник української мови З зратитися |
зрахувати ▶ |
|
Зра́титися, чуся, тишся, гл. 1) О волах, когда они, будучи в ярме, тянутся в противоположные стороны: расходиться. Зратилися воли. Каменец. у. 2) Поссориться, разойтись. От зратилася та й не живе з чоловіком, бо він ню бив, чи мара їх знає. Камен. у.