Словник української мови (1927)/зруйнуватися

by Борис Грінченко

◀ зруйнувати

Словник української мови Борис Грінченко З зруйнуватися

зрукований ▶

Київ: Горно, 1927

Зруйнува́тися, ну́юся, єшся, гл. 1) Разрушиться, разориться. Зруйнувався зовсім будинок. Гринч. 2) Разориться, потерять имущество. Пан не зруйнується, як скількись кліток поля перелітує пустирем. О. 1862. IV. 105.