Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/зсидіти

Матеріал з Вікіджерел

Зси́діти, джу, диш, гл. Высидеть, просидеть. Мати ще й удушливенька була: було всю нічку зсидить, усе бухикає. Г. Барв. 61.