Словник української мови (1927)/зсилати
| ◀ зсидіти | Словник української мови З зсилати |
зсилатися ▶ |
|
Зсила́ти, ла́ю, єш, сов. в. зісла́ти, шлю́, шлеш, гл. 1) Ниспосылать, ниспослать. Моя думка — єсть то ангел од бога зісланий. Мл. л. сб. 137. 2) Высылать, выслать, отсылать, отослать. Стали вдову стареньку зневажати, на чуже подвірря зсилати. Мет. 347. Зослав хлопця з хати. Новомоск. у.