Словник української мови (1927)/зужиткувати
| ◀ зужитковувати | Словник української мови З зужиткувати |
зужмом ▶ |
|
Зужитко́вувати, вую, єш, сов. в. зужиткува́ти, ку́ю, єш, гл. Потреблять, расходовать. Подольск. г.
| ◀ зужитковувати | Словник української мови Борис Грінченко З зужиткувати |
зужмом ▶ |
|
Словник української мови — З
зужиткувати
Борис Грінченко
1927
Зужитко́вувати, вую, єш, сов. в. зужиткува́ти, ку́ю, єш, гл. Потреблять, расходовать. Подольск. г.