Словник української мови (1927)/зустрівати

by Борис Грінченко

◀ зуспіти

Словник української мови Борис Грінченко З зустрівати

зустріватися ▶

Київ: Горно, 1927

Зустріва́ти, ва́ю, єш, сов. в. зустрі́ти, рі́ну, неш, гл. Встречать, встретить. Не зможу я по степах чвалати, будуть мене вовки-сіроманці зустрівати. Мет. 444. Зустрів його один чоловік з города. Єв. Л. VIII. 27.