Словник української мови (1927)/з-мудра
Зовнішній вигляд
◀ змружувати | Словник української мови З з-мудра |
змудрувати ▶ |
|
*З-мудра, нар. Хитро, по-ученому мудрствуя. Сл. Нік. — Ти вбив Михайла? — Його вбило його багацтво. — Лиш не з-мудра, Каленику. Стефан.