Словник української мови (1927)/кабанкуватий
Зовнішній вигляд
◀ кабан | Словник української мови К кабанкуватий |
кабанник ▶ |
|
*Кабанкува́тий, а, е, Полный, ожиревший. Чоловік не старого віку… кабанкуватий, широкоплечий. Кон. «Правда», 1890. І. 12.