Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/кабанюга

Матеріал з Вікіджерел

Кабаню́га, ги, м. Ув. от каба́н. Желех. *Ти б краще, старий кабанюго,… розказав би по-людськи. Кон. II. 199.