Словник української мови (1927)/каланник
| ◀ каланиця | Словник української мови К каланник |
каланниця ▶ |
|
Кала́нник, ка, м. 1) Бедняк. Шух. I. 73. *2) Хозяин (в презрительном смысле), лентяй. Франко.
| ◀ каланиця | Словник української мови Борис Грінченко К каланник |
каланниця ▶ |
|
Словник української мови — К
каланник
Борис Грінченко
1927
Кала́нник, ка, м. 1) Бедняк. Шух. I. 73. *2) Хозяин (в презрительном смысле), лентяй. Франко.