Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/каланниця

Матеріал з Вікіджерел

*Кала́нниця, ці, ж. Хозяйка (в презрительном смысле), лентяйка. Жінко, ти каланнице моя неприторенна. Франко. В поті, 11.