Словник української мови (1927)/калачити
| ◀ калачик | Словник української мови К калачити |
калашник ▶ |
|
Кала́чити, чу, чиш, гл. Стучать, бренчать. Під моєю кобилою підкови калачуть. Гол.
| ◀ калачик | Словник української мови Борис Грінченко К калачити |
калашник ▶ |
|
Словник української мови — К
калачити
Борис Грінченко
1927
Кала́чити, чу, чиш, гл. Стучать, бренчать. Під моєю кобилою підкови калачуть. Гол.