Словник української мови (1927)/каліцтво

by Борис Грінченко

◀ каліфактор

Словник української мови Борис Грінченко К каліцтво

каліч ▶

Київ: Горно, 1927

Калі́цтво, ва, с. Калечество, увечье. Сціпило, звернуло їй, руку — не дай бог каліцтва. Харьк. г. Спасеть вас біг, що й нас при каліцтву не забуваєте. Лебед. у. Хиба яке каліцтво знайдуть дохторі, то не піде в москалі. НВолын. у.