Словник української мови (1927)/калічка

by Борис Грінченко

◀ калічитися

Словник української мови Борис Грінченко К калічка

калічний ▶

Київ: Горно, 1927

Калі́чка, ки, об. Ум. от калі́ка. 1) Немного калека или маленький калека. 2) Вторая ручка на косовище, — в конце его. Шух. I. 169. 3) Род с'едобного гриба. Вх. Зн. 23.