Словник української мови (1927)/калічитися
Зовнішній вигляд
◀ калічити | Словник української мови К калічитися |
калічка ▶ |
|
Калі́читися, чуся, чишся, гл. 1) Увечиться. Калічиться бідна дитина. Мирг. у. *2) Искажаться, извращаться, коверкаться.