Словник української мови (1927)/канава
| ◀ кам'янщанин | Словник української мови К канава |
канал ▶ |
|
Кана́ва, ви, ж. 1) Канава, ров. Од села Ситників до города Корсуня канавою перекопайте, Потоцького піймайте. Нп. Кул. 2) Канал. Ой обізвався козак молоденький воєводі за плату, — ой набили на ноги кайдани, дали в руки лопату, ой послали на вішню роботу та канави копати. Гринч. III. 595.